- натягання
- матем.; техн. натя́гивание (неоконч. - ещё), натяже́ние, натя́жка
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
натягання
Смотреть что такое "натягання" в других словарях:
натягання — я, с. Дія за знач. натягати I і натягатися I 1 4) … Український тлумачний словник
натягання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
натяжний — а/, е/. 1) Який надівається за допомогою натягання. Натяжна шина. 2) Який використовується для натягання чого небудь … Український тлумачний словник
колодка — и, ж. 1) Зменш. до колода I 1). 2) Те саме, що колода I 1), 2). 3) Планка з застібкою, покрита орденською стрічкою, якою прикріплюється до одягу орден, медаль. || розм. Така планка, що носиться замість ордена, медалі. 4) Шматок дерева, вирізаний… … Український тлумачний словник
лускати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. || Вкриватися тріщинами; репатися. 2) неперех. Утворювати сухі, різкі звуки, схожі на розриви або тріскання чого … Український тлумачний словник
натягач — а/, ч. Інструмент для натягання обручів на бочку, діжу та обода на спиці колеса … Український тлумачний словник
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник
підставка — и, ж. 1) Предмет, на якого ставлять що небудь або який підставляють під щось. 2) Те, чим підпирають що небудь; підпірка. 3) муз. Деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної дерев яної пластинки, на яку спираються струни. ||… … Український тлумачний словник
порватися — I ве/ться, док. 1) Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. || Втратити цілість, суцільність, єдність. || Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися. 2) Зробитися дірявим, подраним. || Зноситися … Український тлумачний словник
пружний — пру/жна/, пру/жне/. 1) Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму. || Який пружинить, чинить опір тискові. 2) перев. пру/жний, спец. Який має здатність відновлювати первісну форму та об єм після припинення дії якої… … Український тлумачний словник
травити — I травлю/, тра/виш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. || Витравлювати (у 4 знач.). II травлю/, тра/виш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. III … Український тлумачний словник
